Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 922/3202/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Торгівельні ряди", смт Кегичівка Харківської області,

на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2016

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2016

у справі № 922/3202/16

за позовом приватного підприємства "Торгівельні ряди" (далі - Підприємство), смт Кегичівка Харківської області,

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Харків,

про скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Максименко А.П. предст. (дов. від 04.04.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відділення про скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2016 № 67-р/к у справі № 3/12-63-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2016 зі справи № 922/3202/16 (суддя Аріт К.В.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (судді Істоміна О.А. - головуючий, Білецька А.М., Медуниця О.Є.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на його необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Відділення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

Рішенням АМК:

· визнано, що Підприємство, не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 24.03.2016 № 02-26/3-536, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки;

· за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:

· до Відділення надійшли колективні заяви фізичних осіб від 18.03.2016 про порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції;

· у зв'язку з розглядом колективних заяв фізичних осіб Відділенням направлено вимогу до Підприємства від 24.03.2016 № 02-26/3-536 щодо надання необхідної для розгляду колективних заяв інформації;

· інформацію, передбачену вимогою, Підприємству необхідно було надати в 14-ти денний термін з дня отримання вимоги;

· вимогу одержано Підприємством 29.03.2016;

· згідно з листом від 07.04.2016 "Відповідь на вимогу про надання інформації від 24.03.2016…" позивач звернувся до Відділення з проханням надати пояснення щодо підстав направлення вимоги від 24.03.2016 № 02-26/3-536 та суті колективних заяв (їх копії);

· листом від 14.04.2016 № 02-26/3-1216 Відділенням надано позивачу відповідні роз'яснення щодо необхідності подання інформації та подовжено строк надання інформації до 20.04.2016;

· у встановлений строк Підприємство не надало інформацію, передбачену вимогою;

· на вимогу від 24.03.2016 № 02-26/3-536 Підприємство не надало інформацію щодо доходу (виручки) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік;

· станом на 30.06.2016 інформація, передбачена вимогою у Відділення у повному обсязі - відсутня.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для скасування оспорюваного Рішення АМК (визнання останнього недійсним).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням АМК є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 названого Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Також відповідно до пункту 6 частини першої статті 16 цього ж Закону державний уповноважений АМК має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22 і 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання ними завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Отже, зважаючи на наведені законодавчі приписи, а також встановлені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи, Відділення у межах надання йому повноважень мало право витребувати у Підприємства відповідну інформацію, необхідну для його діяльності (розгляду колективних заяв фізичних осіб). При цьому, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, вимога про надання інформації не є перевіркою, а відтак і дозвіл Кабінету Міністрів України на вчинення цих дій не потрібен. Підприємство, в свою чергу, зобов'язане було надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення відповідно до частини другої статті 22 названого Закону тягне за собою передбачену законом відповідальність, а Підприємство зазначені вимоги не виконало, то позивача правомірно, згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції", було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Доводи касаційної скарги наведеного не заперечують і достатньою мірою спростовані попередніми судовими інстанціями в оскаржуваних рішенні та постанові. Зокрема, названими судовими інстанціями правильно зазначено, що обов'язок надання інформації на вимогу уповноваженої особи Антимонопольного комітету України повинен виконуватися суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочато органом Антимонопольного комітету України розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Як встановлено апеляційним господарським судом, лист Підприємства від 07.04.2016 має назву "Відповідь на вимогу про надання інформації від 24.03.2016…", проте за своїм змістом не містить витребуваної інформації (фактично, по своїй суті це прохання до Відділення про надання пояснень щодо підстав направлення вимоги та суті колективних скарг).

При цьому, як вірно зазначено апеляційним господарським судом, у визначенні розміру штрафу Відділення діяло у межах чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, не перевищуючи встановлену межу. Законодавство про захист економічної конкуренції не зобов'язує орган Антимонопольного комітету України обґрунтовувати розмір штрафу, що застосовується, з огляду на його відповідність "протиправності порушення" та "додержання розумного балансу інтересів".

Посилання скаржника на наявність у Відділення нефіскального чеку РРО Підприємства (на підтвердження розрахунків між наймачем і наймодавцем з внесення плати за користування об'єктом найму), який було надано на вимогу Відділення від 01.06.2016 № 02-26/3-1688 про надання інформації, відповідно, на наявність у Відділення станом на час прийняття Рішення інформації про обіг грошових коштів на Підприємстві за 2015 рік, що мало бути враховано Відділенням у визначенні суми штрафу, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки, як встановлено у Рішенні АМК, інформації щодо доходу (виручки) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік надано не було. Підприємством не було надано Відділенню доказів того, що ним протягом 2015 року був одержаний дохід виключно від надання в оренду майна (відповідно, на підтвердження таких розрахункових операцій застосовувався реєстратор розрахункових операцій) і доходу від реалізації іншої продукції не було. Витребувану копію податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік Підприємством на вимогу надано не було.

Неподання Підприємством інформації на вимогу голови територіального відділення АМК є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність. Подібні ж правові висновки неодноразово викладалися в судових рішеннях Верховного Суду України, зокрема в постанові від 12.03.2013 № 5011-20/3185-2012 та ін. Такі висновки згідно з частиною першою статті 11128 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 зі справи № 922/3202/16 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Торгівельні ряди" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко